Бахчисарай

(дослівно з татарської сад-палац)

м. у АР Крим, біля підніжжя пд. схилу Внутрішнього пасма Кримських г.; 26,6 тис. мшк.; підприємства ефіроолійної (трояндова олія), харчової, деревообробної, текстильної промисловості; залізничний і шосейний вузол; історико-археологічний музей у приміщенні колишнього ханського палацу (XVI-XVIII ст.), у т.ч. Золотий кабінет (XVIII ст.), Зала засідань (XVI-XVIII ст. ), Залізні двері, Фонтан сліз (1764, майстер Омер), відображені у творчості А. Міцкевича, О. Пушкіна, Лесі Українки, М. Коцюбинського; старе м. із типовою сх. забудовою (вузькі вулички, фонтани-джерела, будинки із нависаючими другими поверхами, мечеті); поблизу Б. руїни печерного м.-фортеці Чуфут-Кале (X-XVIII ст.), Успенський печерний монастир (VIII-XIX ст.). Вперше згадується 1502, у XVI-XVIII столиця Кримського ханства, з 1783 у складі Рос. імперії, до II Світової війни більшість татарського населення, депортованого 1944.