Белз

М. у Сокальському районі Львівської обл., за 2 км від укр.-пол. кордону на березі р. Солокії (притока р. Зх. Буг); 3 тис. мшк.; харчова промисловість; пам'ятки архітектури: П'ятницька церква XVII ст., бароковий комплекс Домініканського монастиря XVII-XVIII ст. із Миколаївським собором XVII ст., вежа 1606, де зберігався міський архів, ренесансова синагога. Регіон давно освоєний людьми (неолітичне поселення, могильники лужицької культури, рештки слов'янського поселення; вперше згадується у літописі під 1030, у XII-XV центр Белзького князівства, 1462-1772 — Белзького воєводства; XVIII-XX ст. у складі Австрії, Австро-Угорщини, Польщі (зокрема, відомий центр хасидизму); на підставі договору 15 II 1951 про обмін територіями між СРСР та ПНР увійшов до складу України.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Белз — Белз іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови