Бельгія

(нім. Belgien, франц. Belgique, фламандське Belgiё, Кор. Бельгія)

держава у Європі, на узбережжі Пн. м.. Поверхня рівнинна, на пн. рівнинна Фландрія, у центр. частині горбистий Брабант, на пд. сх. низькі пасма Арденн; клімат помірний морський; гол. р.: Шельда, Маас; дубово-грабові ліси (21% території) у Арденнах, вересовища й торфовища. Фламандці (58% населення), валлони (33%), іноземці (італійці, французи, марокканці); країна поділена на 3 мовні зони: фламандську (на пн.), валлонську (на пд.), двомовна (у Брюсселі); католики (90%); у містах 97% населення; гол. м.: Брюссель, Антверпен, Ґент, Шарлеруа, Льєж. Високорозвинута країна; гол. галузі економіки: послуги (особливо торгівля й туризм), промисловість; теплова і ядерна енергетика, виплавка заліза й кольорових металів, машинобудівна промисловість (турбіни), виробництво зброї, автомобілів (монтаж), переробка нафти, нафтохіміч., традиційне текстильне виробництво у м. Фландрії. Інтенсивне сільське господарство; розведення худоби, свиней; вирощування кормових трав, зернових, цукрового буряка, овочів. Густа мережа залізниць, автострад, водних шляхів (канал Альберта); гол. морські порти: Антверпен (2-й після Роттердаму морський порт Європи), Ґент, Зебрюґґе. Історія. У давнину заселена племенами кельтів-бельґів; 57 до н.е. завойована Римом, романізована, III ст. н.е. християнізована; від V ст. у державі франків; пн. частина країни германізована, пд. залишилася романською; XII-XVI ст. розквіт економіки; з 1477 під пануванням Габсбурґів; від 1556 їхньої іспан. гілки, з 1714 — австр. гілки; 1789-91 антиавстр. повстання; 1795-1814 приєднана до Франції; з 1815 (разом із Голландією) у Кор. Нідерланди; незалежність здобула внаслідок антиголландського повстання 1830 та рішення лондонської конференції 1830-31; в обох світових війнах окупована Німеччиною (1914-18 і 1940-45); 1919 на підставі Версальського договору приєднані округи Опен і Мальмеда; 1940 капітуляція короля Леопольда III, уряд в еміграції у Лондоні. Від 1949 член НАТО, з 1958 ЄЕС, від 1960 — Бенілюксу; конфлікти між національними громадами: валлонською (франкофони) і фламандською; 1963 Б. поділена на мовні зони; 1980 поділена на регіони: Фландрія та Валлонія (Брюссель двомовний); з 1993 член ЄС. Багатопартійна система, гол. партії: соціально-християнська, соціалістична і ліберальна (поділені за мовним критерієм); коаліційні уряди; править король Альберт II (з 1993).