Борислав

М. обл. підпорядкування Львівської обл., на р. Тисмениця; 42 тис. мшк.; нафтова, хіміч., фарфорова, легка, харчова промисловість; перша згадка в 1387, у 1926 до Б. приєднано містечко Тустановичі; з 2-ої полов. XIX ст. один із найстаріших і найбільших центрів видобутку нафти та озокериту в Європі, осередок робітничого руху (описаний у романі Борислав сміється І. Франка); 1862 перша свердловина, 1886 заснована Гірнича школа; в XI 1918 після запеклих боїв з пол. загонами зайнятий укр. військом; у 20-30-х ХХ ст. численні пол. та іноземні фірми.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Борислав — слов.; від бор- (боротися, боротьба) і слав- (слава). Борис, Биря, Слава, Славко, Славцьо, Славик, Славчик. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Борислав — Борисла́в 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Борисла́в 2 іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови