Бразилія

Найбільша держава Пд. Америки, на узбережжі Атлантичного о.; ділиться на 26 штатів і федеральний округ. Поверхня височинно-низовинна; центр. і пд. частини Бразильського плоскогір'я, на пн. Амазонська низ. і відроги Ґвіанського плоскогір'я (Піку да Небліна, 3014 м); клімат змінюється з пн.-зх. на пд.-сх. від екваторіального до субтропічного; гол. р.: Амазонка, Парана, Сан-Франсіску; найбільше оз.: Патуш Мірім; тропічні ліси (58% поверхні) і савани. Білошкірі (переважно португ., італ. та іспан. походження — 53%), метиси (35%), чорношкірі (6%), індіанці (2%); католики (76%), протестанти (11%), прихильники анімізму, мусульмани та ін.; у м. 77% населення; гол. м.: Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Белу-Орізонті, Порту-Алеґрі, Ресіфі, Салвадор; Б. одна з найрозвинутіших економічно країн Пд. Америки; добре забезпечена сировинними ресурсами; видобуток нафти, природного газу, руд металів (заліза, марганцю, олова, нікелю), фосфоритів, сірки, алмазів, золота; 93% електроенергії дають гідроелектростанції; металургія, машинобудівна, харчова, текстильна, автомобільна, хіміч. промисловість. Плантаційне сільське господарство; вирощування кавового дерева (1 місце у світі за збором зерен кави), цукрової тростини (1 місце в світі), сої (2 місце), какаового дерева, бавовни, збіжжя, бананів, цитрусових; тваринництво, свинарство, вівчарство, коневодство; експлуатація лісів (деревина, каучук, горіхи); рибальство; транспорт переважно автомобільний (Трансамазоніка); гол. морські порти: Віторія, Сантуш, Ріо-де-Жанейро; розвинута туристська індустрія. Історія. Територія заселена індіанцями, 1500 відкрита португальцями; до 1815 колонія Португалії (від 1763 віце-кор. Бразилії); 1815-22 кор. (персональна унія з Португалією), від 1822 суверенна імперія; від 1889 республіка; період бурхливого економічного (ріст плантацій кави, промисловості, каучуковий бум) і політичного розвитку; значні територіальні здобутки у війнах та територіальних домаганнях до сусідніх держав; масовий наплив іммігрантів, переважно з Європи; у 20-х ХХ ст. політична активність суспільства (антиурядові рухи), 1930-45 і 1950-54 диктатура Ж. Варґаша Дорнелліша; у 2-ій полов. ХХ ст. невдала спроба форсованого розвитку економіки та збільшення зовнішнього боргу; 1964-84 правління генералів (період т.зв. бразильського економічного дива); від 1985 цивільне правління, супроводжуване економічними реформами та зменшенням зовнішньої заборгованості.