Білорусь

Держава у Сх. Європі; поділяється на 6 обл. Більша частина території рівнинна; зі зх. на сх. тягнеться Білоруське пасмо (вис. до 345 м), на пд. — Полісся; понад 10 тис. оз.; найбільші р.: Дніпро з Прип'яттю, Березиною та Сожем, Зх. Двіна, Німан; на зх. — Біловезька Пуща; близько 1/4 території сильно уражено після вибуху Чорнобильської АЕС. Білоруси 78%, росіяни 13%, поляки 4%, українці 3% та ін.; більшість віруючих православні; природний приріст від'ємний -1,9 %); міське населення 67%; найбільші м.: Менськ (столиця), Гомель, Могильов, Вітебськ, Гродно, Берестя. Вел. залежність від Росії, початковий етап економічної реформи; видобуток калієвих солей; промисловість: електротехнічна та електронна, автомобілебудування (в т. ч. вантажних автомобілів), машинобудування й металообробка, хіміч. та нафтохіміч. (добрива, хімікати, пластмаси), легка (лляна, трикотажна, шкіряна) та харчова; сільськогосподарські культури: зернові (жито, пшениця, овес), картопля, цукрові буряки, льон; тваринництво (скотарство, свинарство); транзитні комунікаційні лінії і трубопроводи; міжнародний аеропорт Менськ. Історія. Від IX ст. в складі Київської Русі; в XIV ст. завойована Литвою; під час поділу Речі Посполитої 1772-95 анексована Росією; 1918 захоплена більшовиками, які 01 I 1919 проголосили Білоруську РСР; після пол.-більшовицької війни 1919-1920 поділена між Польщею і рад. Росією; 1939 зх.-білоруські землі, які знаходилися у складі Польщі, були приєднані до Білоруської РСР; у Х 1991 Білорусія проголосила незалежність (у IX 1991 змінила назву держави на Республіку Білорусь); 7 XII 1991 разом з Росією та Україною утворила Союз Незалежних Держав (СНД), у 1996 Білорусія та Росія утворили в рамках СНД Союз Суверенних Республік. Білорусь Білорусь. Рис. 2

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Білорусь — Білору́сь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови