Валансьєн
М. у Пн.-Сх. Франції, у департаменті Нор-Па-де-Кале, над р. Шельда, на кордоні з Бельгією; 38 тис. мшк., міська агломерація 387 тис. мшк.; промисловий, торговельний і туристичний осередок; унів. Рим. Валентініана, резиденція Меровінґів та Каролінґів; з V ст. двір графів Ено, у XIII-XIV ст. центр лицарської культури; з 1567 у посіданні іспанців, 1677 завойований Францією та укріплений фортечними мурами; від XVI ст. виробництво т.зв. валансьєнських мережив.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валансьєн — валансьє́н іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- валансьєн — невідм., с. Тонке мереживо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валансьєн — ВАЛАНСЬЄ́Н, невідм., с. Різновид дорогого мережива особливого плетива. Валансьєн отримало свою назву від однойменного французького міста, де воно вироблялося (із журн.); // у знач. прикм. Тонке, особливого плетива. Словник української мови у 20 томах
- валансьєн — валансьє́н тонке мереживо. Від назви французького м. Валансьєна, де почато його виготовлення. Словник іншомовних слів Мельничука