Валлія

Частина Сполученого Кор. Великої Британії і Пн. Ірландії; 20,8 тис. км², 2,9 млн. мшк.; населення переважно валлійці; гол. м. Кардифф, ін. вел. м. Свонсі, Ньюпорт; поділяється на 8 графств; Кембрійські г. (г. Сноудон 1085 м), численні оз.; чорна металургія (імпорт руди), виплавка нерудних металів (місцеві поклади); нафтопереробний комбінат (порт привозу Мілфорд-Гейвен); видобування кам'яного вугілля; машинобудівна, електротехнічна промисловість; тваринництво, вівчарство; туризм. Заселена кельтськими племенами; I — поч. V ст. під рим. пануванням; християнізація; у середньовіччі дрібні держави, об'єднані в XIII ст. на деякий час у герцоґство В.; одночасно: 1093-1284 поступове підкорення всієї В. Англією; титул принца В. прийнятий наступником англ. (з 1707 — брит.) трону; 1536 приєднання В. до Англії та запровадження англіканства; англізація країни; з кінця XVIII ст. швидка індустріалізація (особливо пд. частини); в XIX та ХХ ст. відродження національних почуттів, відновлення кельтської культури, слабкий сепаратистський рух.