Варшава

Столиця Польщі, на р. Вісла; 1,6 млн. мшк., міська агломерація бл. 2,4 млн.; політичний, економічний, науково-культурний центр Польщі; осередок ярмарків та виставок; приладобудівна (бл. 30% від загального виробництва у межах Польщі), хіміч. (ліки, косметика), поліграфічна, харчова, металургійна (металургійний комбінат Луккіні-Варшава), енергетична промисловість; важливий транспортний вузол, аеропорт Окенце; метро. Численні вузи (у т.ч. найбільший у Польщі Варшавський унів., найбільший у Польщі технічний вищий навчальний заклад — Варшавська політехніка); бібліотеки (зокрема, Національна), драматичні, оперні театри, оперета, театр для дітей, національна філармонія; численні музеї; гол. радіо- та телецентр, кіностудії; фестивалі (Міжнародний конкурс піаністів імені Ф. Шопена); туризм; парки; зоологічний та ботанічний парки. Більшість архітектурних пам'яток знищені під час II Світової війни, після 1945 відбудовані; архітектурний ансамбль Старе та Нове місто з кафедральним собором (XIV ст., відбудований 1948-56), королівським замком (XIV, XV, XVII, XVIII ст., відбудований 1971-81), барбаканом (1548, реконструйований 1953-54), житловими будинками (XV-XVIII ст.); пам'ятки архітектури у стилі бароко, зокрема, костели — сакраменток (1688-92), візиток (1727-34, фасад 1728-56), бернардинів на Чернякові (1687-89); палаци — Красінських (1677-83), у Вілянові (1677-96, розбудований 1681-82, 1688, 1723-29); у стилі класицизму: костели — євангелійно-авґсбурзький (1777-82), св. Олександра (1818-25), палаци — у Лазєнках (1772-92), Бельведер (перед 1739, ґрунтовно перебудований 1818-22), у Натоліні (1780-82, перебудований 1806-08), а також Вел. театр (1825-33); собор св. Станіслава Костки (1930-39) у модерністичному стилі з могилою священика Є. Попелушка — одне з найбільших місць паломництва у Польщі; численні пам'ятники, зокрема, колона короля Сиґізмунда III Вази (1644), кн. Юзефа Понятовського (1826-32), А. Міцкевича (1897-98). Поселення та городище з X-XI ст.; місто з XIV ст.; кін. XIV-XVI ст. — резиденція мазовецьких князів; 1526-29 разом із Мазовією приєднане до Пол. корони; з 2-ої полов. XVI ст. — місце сеймів та виборів пол. короля; з XVI/XVII ст. столиця Речі Посполитої, резиденція монарха та центр. влади; 1795-1806 — під прусською окупацією; 1807-15 столиця Варшавського герцоґства, з 1815 — Кор. Пол.; центр боротьби за незалежність (1830-31, 1863-64); VIII 1920 — Варшавська битва; під час нім. окупації — численні табори та гітлерівські в'язниці, зокрема, на алеї Шуха — гето (понад 500 тис. осіб), 1943 — повстання у гето; масове знищення населення; осн. осередок підпільної боротьби проти фашистів, численні бойові дії; VIII-X 1944 — Варшавське повстання; В. знищена німцями на бл. 84%, загинуло бл. 800 тис. мшк.; у 2-ій полов. 40-х — діяльність груп та структур, що були в опозиції до комуністичної влади, місце політичних судових процесів; центр громадського руху, метою якого були демократичні реформи, та політичних виступів 1956, 1968, 1976, а також незалежної політичної, культурної та видавничої діяльності 80-х (Солідарність).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Варшава — Варша́ва іменник жіночого роду столиця Польщі Орфографічний словник української мови
  2. варшава — варша́ва тюр. місце під нарами (ст) ◊ йти під варша́ву тюр. лізти під нари спати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. Варшава — Варша́ва, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)