Вернадський Володимир Іванович

1863-1945, видатний укр. та рос. учений, філософ, онук М. Гулака; один із засновників і перший президент ВУАН, засновник першої наукової бібліотеки в Україні (теп. Центр. наукова бібліотека НАНУ імені В.), член Укр. наукового товариства (Київ), НТШ, Товариства дослідників науки при Харківському унів., член Рос. АН, професор Московського унів., 1922-39 дир. Радіологічного Інституту у Ленінграді, віце-президент Міжнародної комісії для визначення віку геологічних порід радіоактивними методами; професор Лондонської школи слов'янських студій, член Паризької АН, Чеської АНМ; основоположник генетичної мінералогії, гео- та біохімії; вчення про живу речовину, її роль в еволюції біосфери; теорія ноосфери як якісно нового стану розвитку біосфери; ідеї В. вплинули на розвиток біогеології та геохіміч. екології; захисник академічних свобод, принципів демократії, справедливого розв'язання національного питання в Україні (Укр. питання і рос. громадськість); фундаментальні праці Спроба описової мінералогії, Історія мінералів земної кори, Геохімія, Біосфера.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Вернадський Володимир Іванович — (1863-1945), природознавець; перший президент АН УРСР (1919-1921) Народився Володимир Іванович Вернадський 12 березня 1863 р. Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету. У 1917-1921 рр. 100 видатних імен України