Волинська земля

Історико-географічна обл. у пн.-зх. частині України в басейні Прип'яті та верхів'їв Зх. Бугу; назва походить від городища Волинь біля Володимира-Волинського (згадується під 1018); VII-X ст. населяли племена дулібів, бужан і волинян; відомі центри: Буськ, Луцьк, Червень, Белз, Берестя, Дорогочин, Пересопниця, Холм, Кременець; X ст. територія Володимиро-Волинського, XI ст. Галицько-Волинського князівств, XIV ст. у складі Литви, згодом Польщі (Волинське воєводство); наприкінці XVIII ст. значна частина приєднана до Рос. імперії; 1921 за умовами Ризького мирного договору сх. частина увійшла до УСРР, а зх. — до Польщі; IX 1939 приєднана до УРСР.