Вірменія

Держава в Азії, на Кавказі, у пн.-сх. частині Вірменського нагір'я; вис. до 4090 м (згаслий вулкан Араґац). Сейсмічно активна територія (останній катастрофічний землетрус XII 1988); гол. р. Аракс (прикордонна) із притоками Раздан, Арпа та Воротан; оз. Севан; степи, гірські луки. Вірмени 93%, росіяни 2%, азербайджанці, курди, українці; більшість віруючих належить до Вірменської Церкви; міське населення 68%; гол. м.: Єреван (столиця), Кумайрі, Ванадзор. Від 1989 триває блокада В., спричинена етнічним конфліктом з Азербайджаном (війна за Нагірний Карабах); економіка поступово піднімається з руїн; вел. допомога надходить від земляків з-за кордону; 1995 запрацювала знову атомна електростанція (зупинена після землетрусу); видобуток мідної руди; харчова (виноробна), електротехнічна й електронна, хіміч., легка промисловість; вирощування винограду, фруктових дерев, овочів, тютюну, цукрових буряків, зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза); тваринництво, вівчарство; газопровід з Ірану; міжнародний аеропорт Звартноц (Єреван). Історія. У IX-VII ст. до н.е. у державі Урарту, від VI ст. перська провінція; бл. 300 н.е. поширюється християнство, поділ між Персією та Візантією; від VII ст. входить до складу араб. халіфату; від X ст. у Візантії, пізніше завойована сельджуками, спустошена монголами, наприкінці XIV ст. у державі турків-османів; об'єкт турец.-перських воєн, 1639 поділена (Зх. В. у Туреччині, Сх. В. у Персії); у XIX ст. переважна частина В. опинилася у складі Рос. імперії, решта — в Туреччині; 1915-16 геноцид вірмен у турец. В. (загинуло бл. 1,5 млн. осіб), здійснений за наказом молодотурец. уряду; від 1917 незалежна (уряд дашнаків); 1920 встановлена рад. влада, від 1922 в СРСР (у складі Закавказької Федерації), від 1936 союзна республіка; Нагірний Карабах (бл. 80% вірмен) приєднаний до Азербайджану; 1988 розпочалася вірмено-азербайджанська війна за цю територію; 1991 проголошено незалежність В. та приєднання до СНД.