Гайсин

М., райцентр Вінницької обл., 28 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, легкої промисловості, будівельних матеріалів. Перша згадка 1545, статус м. з 1795; у складі Вел. князівства Литовського, Речі Посполитої, козацької держави, з 1793 Рос. імперії; 1918-20 бої укр. повстанців під проводом отамана Волинця (Гайсинсько-Брацлавська бригада), Армії УНР проти більшовицьких формувань та військ А. Денікіна.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гайсин — Га́йсин іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Гайсин — Га́йсин, -на, -нові, -ном (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)