Гауса

Африк. міста-держави, що засновувалися народом гауса у VIII-X ст. на території теп. Пн.-Зх. Ніґерії; розквіт наприкінці XVI ст., коли на цю територію пересунувся шлях караванів з Пн. Африки; гол. міста-держави: Кано, Каціна, Даура, Бірам, Ґобір, Зарія і Рано; на поч. XIX ст. завойовані народом фульбе (Усман дан Фодіо створив тут султанат Сокото); з 1903 у складі брит. Ніґерії.

∗∗∗

I

мова семіто-хамітської сім'ї (чадська група), поширена переважно у Пн. Ніґерії та деяких районах Ніґеру, а також Камеруні, Ґані, Тоґо, Беніні та ін.; писемність зафіксована з кін. XVIII ст. на основі араб. графіки.

II

африк. народ, який живе в Пн. Ніґерії, Ніґері, також в Беніні, Буркіна-Фасо, Малі, Камеруні; 25-40 млн.; мова гауса.