Гаїті

Держава у Вест-Індії, у зх. частині острова Г. у складі Великих Антильських островів. Країна гориста, вис. до 2674 м (Ла-Селле); клімат вологий тропічний пасатний; савани. Чорношкірі й мулати 97%, білошкірі; католики, культ вуду. Найубогіша країна зх. півкулі (211 дол. США на 1 мшк., 1993); сільське господарство: цукрова тростина, зернові, кокосова пальма, кава; тваринництво, розведення кіз; риболовство; поклади бокситів, руд металів, золота; харчова, електронна промисловість; обслуговування туристів (понад 100 тис. щороку); морські порти: Порт-о-Пренс, Кап-Гаїтьєн. Історія. Острів заселений індіанцями (араваками), 1492 відкритий Х. Колумбом; до 1697 іспан. колонія (Санто-Домінґо); 1697 зх. частина острова (сучасна держава Г.) перейшла під панування Франції (Сен-Домінік); чорношкірі невільники, привезені для роботи на франц. плантаціях, підняли 1791 повстання, яке закінчилося проголошенням у 1804 незалежної держави Г.; 1822-44 поширила свою владу на увесь острів, 1844 у сх. частині виникла Домініканська Республіка; від кінця XIX ст. Г. залежить від США; 1915-34 америк. військова окупація; 1957-86 расистська (влада чорношкірих) та антиамер. диктатура родини Дювальє, внаслідок якої поглибилася економічна, політична та соціальна криза.