Гродно

М., обл. центр в Білорусі, порт на р. Німан; 301 тис. мшк.; промисловість: легка, хіміч., машинобудування та металообробка, домобудівельний комбінат; залізничний вузол; аеропорт; 3 вузи (у т.ч. унів.); Борисоглібська церква (XII ст., реконструйована); Старий (XI, XIV-XVI ст.) і Новий Замки (XVIII ст.); барокові собори єзуїтів (зараз кафедральний, XVII-XVIII ст.) і бригідок (XII ст.); в околицях Г. збереглися мануфактура і резиденція А. Тизенгауза (XIII-XIX ст.). У XII-XIII ст. столиця князівства; маґдебурзьке право 1441; місце смерті у 1586 Стефана Баторія; 1793 тут відбулося останнє засідання сейму Речі Посполитої, а 25 XI 1795 відрікся від престолу Станіслав Авґуст Понятовський; 20-22 IX 1939 запеклі бої пол. військ в обороні міста від Червоної армії; 1939-41 рад. окупація; 1941-44 нім. окупація, було 2 гетто (бл. 40 тис. осіб); 1945-91 у Білоруській РСР.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гродно — Гро́дно іменник середнього роду місто в Білорусі Орфографічний словник української мови