Гіппократ

бл. 460-377 до н.е., грец. лікар; його називають батьком медицини; медицина Г. базується на раціональних засадах, гол. вимогою є принцип незашкодження хворому (primum non nocere) та підтримка видужуючих силами природи; автор засад лікарської етики і вчення про темпераменти; усі праці, що приписують Г., через 100 років після його смерті зібрано у Corpus Hippocraticum; у трактаті Про повітря, води й місцевості описує спосіб життя мешканців Пн. Причорномор'я (скіфи, амазонки) та Кубані.