Денікін Антон Іванович

1872-1947, рос. ген.; у 1917 начальник штабу Верховного командування рос. армії, головнокомандувач Зх. і Пд.-Зх. фронтами; під час громадянської війни в Росії 1917-22 лідер білого руху: з IV 1918 головнокомандувач Добровольчої армії, від I 1919 — антибільшовицьких Збройних Сил Пд. Росії (Добровольча армія, Донська і Кавказька козачі армії, Туркестанська армія, Чорноморський флот); 1919 військові дії в Україні, супроводжувані погромом укр. організацій і терором; від I 1920 Верховний правитель Рос. держави; з IV 1920 в еміграції.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me