Дніпропетровськ

М., обл. центр у нижній течії Дніпра, при впадінні р. Самари; 1,2 млн. мшк.; вел. транспортний вузол (8 залізничних станцій, автовокзал, аеропорт, річковий вокзал); індустріальний центр: чорна металургія, машинобудування та металообробка (в тому числі знаменитий Пд. машинобудівний завод, який випускає ракети-носії, тролейбуси), хіміч., будівельних матеріалів промисловість; науковий осередок (9 вузів, у т.ч. унів.; Придніпровський науковий центр НАНУ). Заснований козаком Глобою 1776 як с. Половиця, міські права з 1783 (надані Г. Потьомкіним, назва Катеринослав на честь Катерини II, у роки правління Павла I замінена на Новоросійськ, 1802 відновлена); до 70-х XIX ст. невелика перевантажувана станція перед дніпровськими порогами; промисловий розвиток після 1883 (побудова залізниць, 1887 спорудження Олександрівського металургійного, 1889 — трубовальцівного заводів); стрімке збільшення пролетарського населення, русифікація; 1905 заснована Просвіта (діяла під різними назвами до 1915), активна діяльність груп укр. соціал-демократів; у роки Укр. революції провідна участь у громадському житті Ісаака Мазепи, П. Феденка, С. Єфремова, В. Біднова, восени 1917 створення під командуванням полковника М. Омеляновича-Павленка Гайдамацького куреня, відділів Вільного Козацтва; відкриття першої в Україні укр. гімназії; 1918-20 запеклі бої Армії УНР з більшовицькими загонами, діяльність підрозділів Н. Махна (захоплювали місто); дуже знищений у роки II Світової війни (1941 рад. військами, 1943 нім.), осередок діяльності укр. груп антифашистів.