1. Універсальний словник-енциклопедія

Дон

Р. в європ. частині Росії; довж. 1870 км, площа басейну 422 тис. км2; витоки на Середньорос. вис., поблизу м. Новомосковська Тульської обл.; впадає в Таганрозьку зат. Азовського м.; гол. притоки: Непрядва, Красива Меча, Сіверський Донець, Сосна (праві); Воронеж, Бітюг, Хопер, Зх. Манич (ліві); нижче м. Ростова-на-Дону починається дельта (пл. до 340 км2). Живлення переважно снігове. Судноплавний від м. Георгіу-Деж до гирла (1355 км), завдяки побудові Волго-Донського каналу, сполучений з Балтійським, Білим та Каспійським м.; Цимлянське водосховище.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дон — Дон іменник чоловічого роду річка в Європейській Росії Орфографічний словник української мови
  2. дон — -а, ч. Слово, що додається до імен знатних чоловіків в Іспанії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дон — Пан еспанський Словник чужослів Павло Штепа
  4. дон — (ісп., італ. don, від лат. dominus – пан) шанобливе звернення до чоловіка в Іспанії та інших іспаномовних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дон — ДОН, а, ч. Слово, що додається до імен знатних чоловіків в Іспанії. В того ж дона Педро купили ми кілька лантухів, попрали їх в озері, на них спали, ними й укривалися замість ковдри (Мур., Бук. повість, 1959, 57). Словник української мови в 11 томах
  6. дон — Дон, -на м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76. Словник української мови Грінченка