Дубно

М. у Рівненській обл., райцентр, на р. Ікві (притока Стиру, басейн Дніпра); 42 тис. мшк.; заводи ливарно-механічний, ґумово-технічних виробів, легкої, харчової, меблевої промисловості; залізнично-шосейний вузол; замок XVI-XVII ст., унікальна оборонна міська брама (Луцькі ворота) XVI ст., залишки монастирських споруд та соборів XVII-XVIII ст., палац Любомирських (XVIII ст.). Відоме з 1100, маґдебурзьке право з 1498; описане у Тарасі Бульбі М. Гоголя.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дубно — Ду́бно іменник середнього роду місто в Україні Орфографічний словник української мови