Ейнштейн

Альберт, 1879-1955, видатний нім. і америк. фізик; автор теорії відносності; відкрив закон взаємозв'язку маси і енергії (E=mc2, де с — швидкість тіла, а m — його маса), пояснив явища фотоефекту та люмінесценції, розвинув молекулярно-статистичну теорію броунівського руху; 1924 створив квантову статистику частинок з цілим спіном; з 1933 працював гол. чином над питаннями космології та створенням єдиної теорії поля; Нобелівська премія 1921.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ейнштейн — Ейнште́йн прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. ейнштейн — -а, ч. Одиниця енергії, що застосовується іноді у фотохімії. 1 Е – сумарна енергія квантів монохроматичного випромінювання, число яких доріавнює сталій Авогадро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ейнштейн — ЕЙНШТЕ́ЙН, а, ч., фіз. Одиниця енергії, яку застосовують у фотохімії. Кількість фотонів вимірюється в ейнштейнах, які позначає символ Е (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. Ейнштейн — див. Ейнштейн, Альберт Філософський енциклопедичний словник