Епір

Історична обл. у Греції, над Іонійським м., біля кордону з Албанією; 9,2 тис. км², 339 тис. мшк.; гористий (гори Пінд), слаборозвинутий аграрний регіон (пшениця, виноград, оливки; випас овець і кіз); гол. м. Яніна. В античну добу на узбережжі колонізований греками, в глибині населений епіротськими племенами; об'єднаний (IV ст. до н.е.) у період царювання Пірра (III ст. до н.е.) здобув у середземноморському світі становище вел. держави; 146 до н.е. підкорений Римом.