Замбія

Держава в Африці, на плато з розлогими пониженнями; на сх. екваторіальний сухий клімат; савани, розріджені ліси. Народи банту, в осн. християни і анімісти; важливі м.: Кітве, Ндола, Кабве. Гол. джерелом доходів З. є гірничо-добувна галузь; світовий видобуток мідних, кобальтових руд, берилу, крім того, цинку, олова, марганцю та ін.; гідроелектростанція Кафуе на р. Кафуе (притока р. Замбезі); заводи (гол. мідноливарні), харчова, текстильна, машинобудівна промисловість; гол. економічний реґіон — Мідянистий пояс; з землеробства (кукурудза, просо, сорґо, тютюн) як професійної діяльності утримується 70% населення. Історія. Від початку н.е. наплив народів банту; XIV-XV ст. під впливами держави Монопотапа; XVII-XIX ст. частково в державі Лунда; від кінця XIX ст. брит. колонізація, від 1911 протекторат п. н. Пн. Родезія (1953-63 у Федерації Родезії і Ньяси); від 1964 автономна, згодом незалежна республіка З., член Брит. Співдружності Націй, президент К.Д. Каунда (1964-91); від 1972 однопартійна система, суспільні і економічні реформи, співпраця з комуністичними державами (переважно з Китаєм), допомога визвольним рухам Пд. Африки, активна участь в коаліції фронтових держав Пд. Африки; від 80-х погіршення економічної ситуації; від 1990 лібералізація політичної і економічної системи.