Занзібар
I
м. і порт в Танзанії, на острові З. у Занзібарській зат. Індійського о.; 158 тис. мшк.; музей. Засноване в XVI ст. португальцями, гол. порт вивозу невільників і слонової кості із Сх. Африки; від 1856 столиця султанату З.; 1890-1963 місце перебування брит. колоніальних властей.
II
кораловий острів у Індійському о., на сх. узбережжі Африки, входить до складу Танзанії; 1,7 тис. км2; 663 тис. мшк.; гол. м. і порт З.; плантації гвоздики і кокосової пальми; разом з островом Пемба найбільший у світі виробник гвоздики. У XVI-XVII ст. під португ. пануванням, потім під управлінням араб. султанів Маскату (Оману) і від 1840 їхнє місцеперебування; від 1890 брит. протекторат; від 1963 незалежний султанат, член Брит. Співдружності Націй; 1964 державний переворот і проголошення Народної Республіки З. і Пемби, згодом з'єднаної (від 26.IV.1964) з Танґаньїкою в Танзанію. 
Значення в інших словниках
- Занзібар — Занзіба́р 1 іменник чоловічого роду місто в Танзанії Занзіба́р 2 іменник чоловічого роду острів в Індійському океані; регіон Танзанії Орфографічний словник української мови