Західна Сахара

Країна в Пн.-Зх. Африці, над Атлантичним о., під адміністрацією Марокко. Територія пустельна (зх. край Сахари), на пн.-сх. передгір'я Атласу; сухий тропічно-континентальний клімат; вздовж узбережжя тече холодна Канарська течія. Населення арабсько-берберське (гол. чином кочівники), на пд. і в оазах з домішками негритянського населення; панівна релігія іслам. Видобуток фосфоритів, родовище Букра (одне з найбільших у світі), сполучене транспортером з портом вивозу в Ель-Аюні; кочівницьке пастухування (верблюди, кози, вівці); рибальство; 2 аеропорти (Ель-Аюн і Ед-Дахля). Історія. Від XI ст. під контролем султанів Марокко; від 1884 іспан. колоніальні володіння Ріо-де-Оро (пізніші назви: Ісп. Зх. Африка, іспан. Сахара), 1958 заморська провінція Іспанії; 1973 створення Фронту за визволення (Фронт ПОЛІСАРІО), підтримуваного Алжиром, а також територіальні претензії Марокко і Мавританії; 1975 (під приводом т.зв. зеленого маршу 350 тис. марокканців) 3-сторонній договір, за яким Іспанія передала пн. частину З. С. Марокко, а пд. Мавританії; 1976 Фронт ПОЛІСАРІО проголосив утворення Сахарської Араб. Демократичної Республіки (САДР) і оголосив війну Мавританії та Марокко; 1979, внаслідок відмови Мавританії від своєї частини З. С., Марокко анексувало її; 1988 Фронт ПОЛІСАРІО і Марокко прийняли план проведення в З. С. референдуму (під контролем ООН) у справі її майбутнього.