Калка
Притока р. Кальміус у Донецькій обл. України; довж. 88 км; 31 V 1223 на К. перша битва руських військ з монгольськими військами полководців Чинґіс-хана Джебе і Субеде; після поразки від монголів 1222 половецький хан Котян звернувся за допомогою до галицького кн. Мстислава Удатного; у похід вирушили дружини галицького, волинського, київського, чернігівського та ін. кн.; через брак згоди та єдиного командування русько-половецькі війська були розбиті; 1380 на К. поразка темника Мамая від хана Золотої Орди Тохтамиша.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Калка — Ка́лка іменник жіночого роду річка в Україні — нині Кальчик; місце битви іст. Орфографічний словник української мови