Камерун

I

вулканічний масив в К. біля Ґвінейської зат., вис. до 4070 м (Фако); найбільше опадів в Африці (бл. 9000 мм річних); рослинні зони — від екваторіальних лісів до альпійської рослинності; останнє виверження 1959.

II

держава в Африці, біля Ґвінейської зат.; найбільше м. і гол. порт — Дуала. Вис. (Адамава), на узбережжі масив К. (4070 м); екваторіальний вологий клімат; ліси (50% території К.) і савани. Народи банту, бамілеке, хауса; переважно анімісти, християни. Основою економіки є землеробство (какао-боби, кава, бавовна, розведення худоби) і гірничодобувна галузь (нафта, природний газ, боксити); експлуатація лісів (зокрема, ебенове дерево); виплавка алюмінію. Історія. Від XVI ст. європ. проникнення; в XVII-XIX ст. численні держави; наприкінці XVIII — поч. XIX ст. вторгнення фуланів; наприкінці XIX ст. країна загарбана німцями; від 1916 окупована брит. і франц. військами; після I Cвітової війни підмандатні території Ліги Націй; після II — підопічні території ООН під управлінням Франції (сх. частина — 90% країни) і Британії (зх. частина); 1960 з франц. частини постає незалежна республіка, перетворена 1961 (після приєднання пд. частини брит. К.) у федеральну республіку; уніфікацію державних структур закінчено 1972; від 1991 багатопартійна система; сильні зв'язки з Францією.