Карл Великий
(Charlemagne) 742-814, з династії Каролінґів, король франків з 768, імператор з 800, син Пепіна Малого; завоював саксонців, ланґобардів і баварців, воював з арабами на Піренейському півостр., розбив аварів; нав'язав зверхництво полабським слов'янам; у 800 коронований в Римі на імператора (відновлення Зх. Імперії); опікувався освітою й наукою (т.зв. Каролінґське відродження). 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me