Кентербері

М. у Вел. Британії (Пд. Англія); 131 тис. мшк.; резиденція архієпископа англіканської церкви; унів.; центр туризму; ґотичний кафедральний собор. Рим. Дуровернум Кантіакорум; VI-VIII ст. — столиця кор. Кент; 597 — початок місії св. Авґустина серед англосаксів, заснування архієпископства; 1170 — місце вбивства св. Ф. Беккета.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кентербері — Ке́нтербері іменник середнього роду місто у Великобританії Орфографічний словник української мови
  2. Кентербері — Ке́нтербері (м.), не відм.; кентербері́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)