Кентербері
М. у Вел. Британії (Пд. Англія); 131 тис. мшк.; резиденція архієпископа англіканської церкви; унів.; центр туризму; ґотичний кафедральний собор. Рим. Дуровернум Кантіакорум; VI-VIII ст. — столиця кор. Кент; 597 — початок місії св. Авґустина серед англосаксів, заснування архієпископства; 1170 — місце вбивства св. Ф. Беккета.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Кентербері — Ке́нтербері іменник середнього роду місто у Великобританії Орфографічний словник української мови
- Кентербері — Ке́нтербері (м.), не відм.; кентербері́йський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)