Київський літопис
Літописна пам'ятка XII ст., друга частина пд.-руського зводу, який починається Повістю временних літ і закінчується Галицько-Волинським літописом; доведений до 1199; найдавніший список — Іпатіївський (бл. 1425); звод кількох самостійних літописів; останнім редактор К. л. був ігумен Видубицького монастиря Мойсей.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС — • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС - одна з найдавніших істор. і літ. пам'яток Київ. Русі; частина "Літопису руського" за Іпатським списком, що продовжує "Повість временних літ" ("ПовЂсть временныхъ лЂт") і передує Галицько-Волинському літописові. Українська літературна енциклопедія