Куньлунь
Г. в Китаї, пн. край Тибетського нагір'я, довж. 2500 км, шир. 150-600 км; середня вис. бл. 6000 м, найвища вершина Музтаґ (6987 м); важкодоступні; численні паралельні гірські пасма розділені тектонічними западинами (найбільша к. — Цайдам); витоки багатьох рік, зокрема Хуанхе; гірські степи і напівпустелі; вічні сніги й льодовики.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Куньлунь — Куньлу́нь іменник чоловічого роду гірська система Орфографічний словник української мови