Кіпр

Держава в Азії, на острові К., у сх. частині Середземного м. Поверхня гориста, на узбережжі вузькі низини; клімат тропічний середземноморський; хащі макі, у горах рештки лісів (кипарис, ліванський кедр). Греки (80%), турки (19%), вірмени; християни й мусульмани; гол. м.: Нікосія, Лімассол, Ларнака, Фамаґуста. Регіон цілорічного міжнародного туризму; банківські й транспортні (країна т.зв. дешевого прапора) послуги; переробка фруктів (цитрусові), винограду. Історія. Колонізований фінікійцями, пізніше, бл. 1400 до н.е. греками; під пануванням Ассирії, Єгипту й Персії; від 58 до н.е. рим. володіння, від 395 візантійське; від 1192 королівство хрестоносців; 1489-1570 під владою Венеції, 1571-1914 — Османської імперії, пізніше Великої Британії (від 1925 статус колонії); початок боротьби за незалежність — спершу під гаслом Енозісу, тобто об'єднання з Грецією, пізніше за самостійність острова; від 1960 незалежна республіка, президент архієпископ Макаріос III; 1961 член Брит. Співдружності Націй; міжнаціональні гр.-турец. конфлікти (від 1964 розквартировані миротворчі сили ООН); 1974 невдала спроба державного перевороту, інспірована грец. урядом, авіадесант турец. армії; 1975 в односторонньому порядку у пн. частині К. проголошено т.зв. федеральну турец. державу; спроби ООН провадити переговори закінчилися невдачею, поділ острова збережено (1983 проголошено Турец. Республіку Пн. К.).