Латвія

Держава у Сх. Європі, над Балтійським м. і Ризькою зат. Більша частина поверхні — моренна рівнина; на зх. та сх. горбисті височини (Курземська, Центральновідземська та Латгальська) висотою до 311 м; найбільші р.: Даугава і Гауя; багато оз.; більше 1/3 території вкрито лісами. Латиші 54%, росіяни 33%, білоруси 4%, українці, поляки 2,2%, литовці; віруючі лютерани, католики та православні; природний приріст від'ємний (-6,8%); міське населення 71%. Найшвидше серед країн Прибалтики розпочато економічну реформу; імпорт палива; незначний видобуток нафти; промисловість: електротехнічна та електронна, машинобудування, автомобілебудування (зокрема, мікроавтобусів), виробництво точних приладів, хіміч. (фармацевтична), легка, харчова, целюлозно-паперова; народні промисли (вироби з бурштину, вишивка); тваринництво: скотарство, конярство, свинарство, звірівництво; сільськогосподарські культури: збіжжя, кормові, цукрові буряки, картопля; головні порти: Рига, Лієпая, Вентспілс (нафтовий). Історія. Заселена племенами балтів, зокрема, латгалами й курами, а також угро-фінськими лівами; у IX-XI ст. по р. Даугава здійснювали походи варяги; з кінця XII ст. торгове проникнення й оселення німців (1201 заснована Рига); у 1-ій полов. XIII ст. територія завойована мечоносцями; християнізація; стає частиною Лівонії; 1561 включена до пол.-литовської держави (пд. частина, Курляндія, як ленні володіння); 1621-29 пн. частина завойована Швецією, а під час Пн. війни 1700-21 — Росією, яка 1772 здобула пол. Лівонію та 1795 Курляндію; політичне, економічне й культурне домінування нім. населення (переважно шляхти та міщанства); із середини XIX ст. формування латиського національного самоусвідомлення. Під час I Світової війни зайнята нім. військами; 18 IX 1918 проголошена незалежність; до кінця 1919 бої з частинами нім. армії, балтійськими німцями, а також з Червоною армією; 1922 (конституція) парламентська республіка; у 30-ті фашистський рух; 1934-40 авторитарне правління К. Ульманіса. За пактом Молотова-Ріббентропа включена до рад. сфери впливу: з X 1939 рад. військові бази, у VI 1940 окупована Червоною армією, у VIII 1940 включена до складу СРСР (Латвійська РСР); 1941-44 нім. окупація; з 1945 інтенсивна радянізація: колективізація сільського господарства, депортація латишів углиб СРСР, наплив росіян; індустріалізація; з 1988 відродження національного руху; у травні 1990 повернення назви Республіка Л., з VIII 1991 повна незалежність; з 1993 президент Г. Ульманіс.