Леся Українка

(псевдонім Лариси Петрівни Косач)

1871-1913, видатна укр. письменниця, громадсько-культурна діячка, перекладач; дочка Олени Пчілки, племінниця М. Драгоманова, дружина К. Квітки; наприкінці ХIХ ст. пов'язана із соціал-демократичним рухом, на поч. ХХ ст. прийшла до ідеї самостійництва, усвідомлення України в контексті європ. культури; найвищий вияв таланту Л. У. в драматургії, співзвучній творчості Г. Гауптмана, Г. Ібсена, філософії Ф. Ніцше; збірки поезій На крилах пісень, Думи і мрії, Відгуки, драми Блакитна троянда, Бояриня, Кассандра, У пущі, Лісова пісня, драматичні поеми (Одержима), повісті й оповідання (Над морем, Помилка).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ЛЕСЯ УКРАЇНКА — • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871 — 1913) - укр. письменниця і громад. діячка. Див. УКРАЇНКА Леся. Українська літературна енциклопедія
  2. Леся Українка — див. Українка, Леся Філософський енциклопедичний словник