Люблін

м. у Польщі, на р. Бистриці; 353 тис. мшк.; центр промисловості (харчова, автомобілебудівна, металобудівна, текстильних виробів, мінеральних добрив, шкіряна, фармацевтична), науки (вузи, зокрема, 2 унів., наукові інститути) і культури (театри, філармонія) Сх. Польщі; залізнично-шосейний вузол; туризм; королівський замок (XIV, XVII, XIX ст.) і каплиця св. Трійці з поліхромією (XV ст.) — музей, численні монастирі та собори, зокрема, кафедральний (XVI-XVIII ст.), домініканський (XVII ст.), стара ратуша (XVI, XVII ст.), залишки міського муру (XIV ст.), палаци, житлові будинки (XV-XVI ст.). З 1317 місто; центр промислового (зокрема, міжнародні ярмарки), політичного і культурного життя; з 1569 — місце підписання пол.-литовської унії, з 1579 — перебування коронного трибуналу території Малопольщі; 6/7 XI 1918 — створення тимчасового народного уряду Пол. республіки; під час нім. окупації, зокрема, 1940-42 — гето (бл. 30 тис. осіб), місце масових знищень Майданек, 1939-44 — гітлерівська в'язниця у замку, після визволення — політична в'язниця НКВС, 1944 — штаб-квартира Пол. комітету національного визволення та комуністичного Тимчасового уряду Пол. республіки.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Люблін — Лю́блін іменник чоловічого роду місто в Польщі Орфографічний словник української мови
  2. Люблін — Лю́блін, -ну, у -ні (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)