Лівобережна Україна
Історико-географічна назва частини укр. земель, територія сучасних Чернігівської, Полтавської, зх. райони Сумської, сх. частина Київської і Черкаської обл.; у рос. офіційних документах 2-ої полов. XVII ст. — Малоросія; напівофіційна назва — Гетьманщина; з 1654 залежність від Московської держави; на пн. і сх. межувала з рос. повітами і Слобідською Україною, на пд. Дике поле, Запорозька Січ, на зх. кордон по Дніпру, включаючи м. Київ та його околиці, розташовані у Правобережній Україні; козацький військово-адміністративний устрій, під час війни 1648-57 державний територіально-адміністративний устрій; ділилась на Гадяцький, Київський, Кропивенський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Стародубський, Чернігівський полки; у складі Московської держави (з 1721 Рос. імперії) зберігала автономію; з 1793 втратила автономію, назва вживалась як географічне поняття.
Значення в інших словниках
- Лівобережна Україна — Чому в назвах Лівобережна Україна, Правобережна Україна прикметники маємо писати з великої літери? У неофіційних найменуваннях держав та їхніх частин, а також у назвах географічних одиниць, які закріпилися на практиці, всі слова, окрім берег... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- Лівобережна Україна — Лівобере́жна Украї́на власна назва Орфографічний словник української мови