Лігниця

М. у Польщі, на р. Качаві; 108 тис. мшк.; центр сервісу та культури Лігницько-Ґлоґовського міднорудного басейну; металургійний комбінат з виплавки міді; приладобудівна, трикотажна, харчова, паперова промисловість; залізничний вузол; замок лігницьких князів (XIII, XVI-XVII, XIX ст.), храм св. Петра і Павла (XIV ст.), залишки міського муру (XIV ст.), житлові будинки (XVI-XVIII ст.). Оборонний замок, розбудований у 1-ій полов. XII ст.; 9 IV 1241 — поразка сілезького лицарства в битві з татарами та смерть пол. полководця Генрика Побожного; маґдебурзьке право з середини XIII ст.; до 1675 столиця князівства П'ястів; після 1945-93 — штаб-квартира пн. групи військ Рад. армії.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me