Македонія

I

країна в Європі, на Балканському півостр. Рельєф гористий (Шар-Планина, Црна Ґора), висока сейсмічність; клімат континентальний, на пд. середземноморський; гол. р. Вардар; дубово-букові та соснові ліси. Македонці (64% населення), албанці, турки; православні, мусульмани; гол. м. Скоп'є (столиця). Економіка перехідна від центр.-планової до ринкової; основа — сільське господарство та гірнича промисловість; у долинах вирощування зернових, цукрових буряків, соняшника, бавовни; овочівництво й садівництво (персики, виноград); у горах випас овець; видобування руд металів; слаборозвинена транспортна мережа. Історія. Територія стародавньої М. заселена у VI-VII ст. слов'янами; у середні віки під пануванням Болгарії, Візантії, Сербії, а з 1395 Османської імперії; у XIX ст. формування національної самосвідомості македонців; 1903 антитурец. іллінденське повстання; після балканських воєн 1912-13 поділена між Сербією (Вардарська М.), Грецією (Егейська М.) та Болгарією (Піринська М.); після II Світової війни Вардарська М. стала федеративною республікою у складі комуністичної Югославії; IX 1991 народ югославської М. проголосував за незалежність, а XI 1991 парламент затвердив конституцію М.; з I 1993 на її території перебувають миротворчі сили ООН; через претензії Греції до сучасної назви М., вона не є загальновизнаною; до ООН прийнята 1993 під назвою Колишня Югославська Республіка М.

II

історична обл. у пн.-зх. частині Балканського півостр.; в античну добу незалежне царство; потужна імперія у IV ст. до н.е. за Філіппа II і Александра III Вел.; з II ст. до н.е. рим. провінція.