Малі

I

африк. держава народу малінке в Зх. Судані; початки бл. VIII ст. в районі Бамако в долині Ніґеру; в XIII ст. чимала імперія (завоювання Ґани) зі столицею у Ніані; правління роду Кейта, торгівля з арабами (початки ісламу) і берберами; в 1-й полов. XIV ст. найбільший територіальний розвиток (після підкорення Сонґаї займало простір сучасного М., Сенеґалу, Ґамбії, Ґвінеї та Мавританії) і економічний прогрес (торгівля переважно золотом і невільниками, контроль транссахарських караванних шляхів); гол. м.: Томбукту і Дженне, від XV ст. поступовий занепад і втрата більшості земель на користь Сонґаї; бл. 1670 остаточний занепад М.

II

держава в Зх. Африці; гірська, 3/4 території в районі Сахари; клімат сухий, на пд. зх. екваторіальний, на пн. тропічний; гол. р. — Ніґер. Народи манде, гур, фулани; 90% мусульман; важливі м.: Мопті, Сегу. Слаборозвинута аграрна країна (зернові, маніок, бавовна, арахіс, розведення худоби); збір гуміарабіка; олійна промисловість. Історія. У середньовіччі територія теперішнього М. входила до складу держав: Ґани, М. і Сонґаї; від X ст. сильні араб.-берберські впливи, ісламізація; в XVII-XIX ст. численні державки (між ними Бамбара, Фуланів, Тукулерів); європ. проникнення від XVIII ст., у 2-ій полов. XIX ст. франц. колонізація; 1904-58 частина Фр. Зх. Африки, опісля автономна республіка Зх. Судан у складі Фр. Співдружності; 1959-60 разом із Сенеґалом у Федерації М.; від 1960 незалежна, 1960-68 соціалістична орієнтація; 1968 військовий державний переворот, 1974-91 однопартійна президентська система; суспільно-економічна криза, спричинена багаторічною посухою; 1992 нова конституція та вільні вибори.