Марсель

I

(Marcel)

Ґабріель, 1889-1974, франц. філософ і письменник; один з гол. представників християнського екзистенціалізму; драматург, автор філософсько-театральних нарисів.

II

м. у Франції, на узбережжі Середземного м., адміністративний центр департаменту Прованс-Альпи-Лазурний берег; 800 тис. мшк., міська агломерація 1,1 млн.; найбільший морський порт країни (перевантаження до 90 млн. т, 1992), імпорт переважно нафти, руд металів; нафтоочисні підприємства, корабельня; міжнародний ярмарок; вузи (3 унів.); міжнародний аеропорт; туристичний центр; музеї; романо-ґотичний собор св. Віктора (ХI, XIII-XV ст.) із підземною базилікою (V ст.); модерні споруди, в тому числі роботи Ле Корбюзьє. Гр. колонія Массалія, заснована бл. 600 до н.е.; 49 до н.е. здобута Цезарем; з 879 у Бурґундії, від X ст. у Провансі, з 1214 вільне місто; 1481 приєднане до Франції; у XIX ст. швидкий розвиток, пов'язаний з франц. колоніальною експансією в Африці та відкриттям Суецького каналу.

∗∗∗

Друге (нижній м.) і третє (верхній м.) пряме вітрило; залежно від щогли: фок-, ґрот-, бізань-м.; див. вітрильне оснащення.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марсель — Марсе́ль іменник чоловічого роду місто у Франції Орфографічний словник української мови
  2. марсель — -я, ч., мор. Пряме чотирикутне вітрило, що підіймається над нижнім головним вітрилом. Забрати марселі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марсель — МА́РСЕЛЬ, я, ч., мор. Пряме чотирикутне вітрило, що підіймається над нижнім головним вітрилом. “Дункан” був двощогловий бриг. Він мав фок-щоглу з марселем (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна). Словник української мови у 20 томах
  4. марсель — марсе́ль (голл. marszeil) вітрило у формі трапеції на суднах з пря-кем оснащенням; на фок- і грот-щоглах – друге, на бізань-щоглі – перше знизу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Марсель — див. Марсель, Габріель Оноре Філософський енциклопедичний словник
  6. Марсель — Марсе́ль, -се́лі, -се́лі, -се́ллю (м., ж. р.); марсе́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. марсель — МА́РСЕЛЬ, я, ч., мор. Пряме чотирикутне вітрило, що підіймається над нижнім головним вітрилом. Забрати марселі. Словник української мови в 11 томах