Марія

Перед 20 до н.е. — після 30 н.е., мати Ісуса Христа, дружина Йосифа з Назарету; згідно з повідомленнями Євангелій, після Благовіщення ангела Гавриїла зачала Ісуса від Св. Духа; Христос шанобливо ставився до М., однак виразно ствердив перед нею свою місію як Месії; разом з учнями Ісуса М. була свідком його розп'яття; вважається взірцем побожності й послуху Богові, оточена особливим культом у Католицькій і Православній Церквах; численні марійні святині, які є місцем її появи (Фатіма, Лурд, Грушів) або містять особливо шановані образи або скульптурні зображення (Ченстохова, Гостра Брама у Вільнюсі).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Марія — Марі́я іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Марія — Марія (Мар'я) д.-євр.: те саме, що Маріамна: а) Марійка, Марієнька, Маиєчка, Марічка, Маруся, Марусина, Марусинка, Марусенька, Марусечка, Марусийка, Маня, Машоня, Манися, Машота, Манібтка, Машора, МАїНА, Машенька, МАїІІЕЧКА, Мапіуня, Мура, Муся. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Марія — Марі́я, -рі́ї, -рі́єю, -рі́є! Марі́їн, -їна, -їне Правописний словник Голоскевича (1929 р.)