Мец

М. на сх. Франції, у департаменті Лотаринґія, на р. Маас; міська агломерація 193 тис. мшк.; торговельний, промисловий (машинобудування, очистка нафти), туристичний центр; унів.; музеї; руїни рим. споруд; ґотичний кафедральний собор (XIII-XVI ст.), численні собори (XIII-XVII ст.), Отель Сент-Лів'є (XII ст.), театр і ратуша (XVIII ст.). Рим. укріплений табір, з IV ст. єпископство; 1870 капітуляція франц. армії під час фр.-прусської війни.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мец — Мец іменник чоловічого роду місто у Франції Орфографічний словник української мови
  2. Мец — Мец, -цу, -цові (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)