Миколаїв
I
обл. центр України, на узбережжі Бузького лиману, при злитті р. Інгул і Пд. Буг; 512 тис. мшк.; вел. індустріальний центр: машинобудівна (корабельня), легка, харчова промисловість; морський та річковий порт, залізнично-шосейний вузол; 2 вузи, театри, музеї (в тому числі історії флоту); пам'ятки цивільного та сакрального будівництва XIX ст., переважно у стилі класицизму: астрономічна обсерваторія, будинок штабу Чорноморського флоту, морська гімназія та касарні, водогінна вежа, Свято-Миколаївська і Пресвятої Богородиці церкви, лат. собор. На території М. виявлено поселення від часів неоліту, у середині XVIII ст. тут існували запорозькі кузні; м. засноване 1789 поблизу грец. колонії Ольвія, названий на честь взяття турец. фортеці Очаків у день св. Миколи; 1827 відкрито першу в Україні астрономічну обсерваторію; штаб Чорноморського флоту, з 1862 торговельний порт, у рад. часи найбільший центр військового кораблебудування в СРСР.
II
м. у Львівській обл., райцентр; 15 тис. мшк.; гірничоцементний комбінат, підприємства легкої, харчової промисловості. Заснований 1570, маґдебурзьке право з 1578.
Значення в інших словниках
- Миколаїв — Микола́їв 1 іменник чоловічого роду назва обласного центру Миколаївської та одного з райцентрів Львівської обл. України Микола́їв 2 прикметник від: Микола́й Орфографічний словник української мови
- Миколаїв — Микола́їв, -ла́єва, -ла́єву, -вом (м.) Микола́їв, -єва, -єве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)