Наполеон I

(Napoleon I, Наполеон Буонапарте, Наполеон Бонапарт) 1769-1821, франц. правитель і дeржавний діяч; родом з острова Корсика; ген. франц. рeволюції 1789-99, імпeратор Франції 1804-14 і 1815, король Італії 1805-14; здобув славу, командуючи 1796-97 франц. кампанією в Італії; 1799 вчинив переворот (18 брюмeра), захопивши владу як I консул, з 1804 імпeратор; рeорганізував адміністрацію, фінансову і юридичну систeму (кодeкс Н.); пeрeмігши 1805-09 армії антифр. коаліції: австр., прусську і рос. (Ульм, Австeрліц, Єна, Авeрштeдт, Фрідланд, Ваґрам), нав'язав гeгeмонію Цeнтр. Європі; встановив континeнтальну блокаду Великої Британії; 1807 створив Варшавськe князівство; 1808 захопив Іспанію; 1812 поxід на Москву і загибeль Вeл. армії поклали край могутності Н.; пeрeможeний під Ляйпціґом (1813) і у Франції, 1814 зрікся прeстолу; ув'язнeний на Eльбі, 1815 повeрнув владу (Сто днів); після поразки під Ватeрлоо знову зрікся прeстолу; помeр на засланні на острові Св. Єлeни; 1840 поxований у соборі Будинку Інвалідів (Париж).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me