Національна Академія Наук України

(Українська Академія Наук, УАН; Всеукраїнська Академія Наук, ВУАН; Академія Наук УРСР, АН УРСР; НАН України)

заснована за наказом гетьмана П. Скоропадського 1918, очолив В. Вернадський; серед першого складу визначні укр. вчені Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, М. Кащенко, С. Тимошенко, М. Туган-Барановський та ін.; з 1921 найвища наукова державна установа (ВУАН); у 1920-х зберігала певну автономність; 3 відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний; з 1929 повністю під контролем влади: усунено від обов'язків незмінного секретаря А. Кримського, заарештовано академіків С. Єфремова, М. Слабченка і 24 співробітники за приналежність до неіснуючої контрреволюційної організації Спілка Визволення України; М. Грушевського виселено до Москви; 1936 перейменована в АН УРСР; на поч. 1941 у складі 26 науково-дослідних інститутів; у післявоєнний період розвиток біологічних і гуманітарних наук істотно загальмовано некомпетентним втручанням влади; з II 1962 дотепер НАН України очолює Б. Патон; у 80-х діяло 78 наукових установи і 72 підприємства дослідно-конструкторської і виробничої бази; після досягнення незалежності (1991) самоврядна організація; розкрилися перспективи творчої праці, поліпшилися зв'язки з колегами за кордоном; внаслідок економічної кризи припинилося фінансування багатьох наукових програм, скоротилася чисельність співробітників; істотний вклад у розвиток світової науки і техніки.