Неаполь

М. на пд. Італії, над Неаполітанською зат. (Тірренське м.), біля підніжжя Везувію, адміністративний центр області Кампанья; 1,1 млн. мшк., з передмістями 3,2 млн. мшк.; господарський центр Пд. Італії; нафтопереробна, нафтохіміч., суднобудівельна, авіаційна, транспортна, оптична промисловість, виробництво макаронів; численні банки та компанії; вел. торговельний, поромний порт; аеропорт; унів., музеї; консерваторія, наукові інститути, у т.ч. морський з вел. акваріумом, вулканологічна обсерваторія; рим. катакомби; 3 палаци, у т.ч. Кастель Нуово (XIII, XV, XVIII ст.) з тріумфальною аркою (XV ст.); ґотичний кафедральний собор, храми (XIII-XIX ст.); палаци (XVI-XIX ст., у т.ч. Палаццо Реале). Заснований бл. 600 до н.е. як грец. колонія, з 326 до н.е. — рим.; 1139 завойований норманами, з 1226 — столиця Кор. Сицилії, з 1282 — Кор. Н.; центр італ. Відродження.