Никифор

Зв. також Н. Матейко, від 1962 Н. Криницький, (справжнє ім'я Єпифаній Дровняк), 1895-1968, пол. маляр-самоук, з походження українець (лемко); з огляду на соціальне походження та фізичні вади провадив життя мандрівного художника-жебрака, переважно у курортному містечку Криниці; невел. акварелі: пейзажі (в тому числі архітектурні), інтер'єри, портрети, релігійні сюжети; твори Н. відзначаються тонким відчуттям колориту, ритмічністю, відчутним впливом укр. народного мистецтва та архітектури; перші виставки Н. влаштував у Парижі та Львові Р. Турин, у післявоєнній Польщі ним опікувався А. Банах.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Никифор — Ники́фор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Никифор — Никифор, Ничипір гр.; nikephoros — переможний; переможець. Ничишрко, Ничипорко; Чіпка. Муляр Никифор рано встав (І. Франко); — Підстрижіть нас, діду Никифоре! —А у відповідь: —Підстрижу!.. (Л. Власні імена людей. Словник-довідник