Нікараґуа

I

оз. на пд. сх. Нікараґуа, на вис. 34 м; 8,4 тис. км², гл. до 70 м (криптодепресія); вулканічні острови; сполучене р. Тіпітапа з оз. Манаґуа; витікає р. Сан-Хуан, що впадає у Карибське м.; залишки морської іхтіофауни (акули, меч-риба); рибальство, судноплавне; гол. м. Ґранада.

II

держава Центр. Америки, над Тихим о. і Карибським морем. Гористо-височинна (Кордильєри, вис. до 1999 м); на сх. низовинна; численні діючі вулкани (Консепсьйон); землетруси; клімат вологий тропічний; гол. річки (Коко, Ґранде-де-Матаґальпа) впадають у Карибське м., вел. оз.: Н., Манаґуа; тропічні та мішані гірські ліси (25% поверхні); савани, мангрові хащі. Метиси 70%, білошкірі 17%, чорношкірі, індіанці; католики 77%; важливі м.: Леон, Матаґальпа. Основою економіки є сільське господарство (вирощування цукрової тростини, бавовни, кави, бананів, цитрусових; скотарство), експлуатація лісів; поклади срібла, золота, руд міді; харчова, деревообробна, текстильна, чинбарська промисловість; гол. порти: Корінто (Тихий о.), Пурто-Кавесас (Карибське м.). Історія. Територія заселена індіанцями, від XVI ст. у іспан. віце-кор. Нова Іспанія; від 1821 незалежна держава, 1823-38 у складі Сполучених Провінцій Центр. Америки, пізніше суверенна республіка; від кінця XIX ст. сильні впливи США, 1912 і 1926 військові інтервенції США, що закінчувалися окупаціями; 1927-32 антиамер. повстання під проводом А.С. Сандіно; 1936-79 диктатура родини Сомос, повалена Сандіністським фронтом національного визволення (FSLN); 1979-90 правління сандіністів: побудова тоталітарного суспільства, соціалістичні реформи, громадянська війна, після 1985 президентство Д. Ортеґи Сааведра; після вимушених виборів 1990 владу перебрала опозиційна коаліція — стабілізаційне правління президента В. Барріос де Чаморро (1990-96).