Ніґер

I

держава в Африці, в районі Сахари. Височини, сухий клімат, на пн. тропічний, на пд. екваторіальний; ріки періодично пересихають, єдина постійна — Н. Народи гауса (50%), сонґай, джерма; більшість мусульман. Одна з найслабше розвинутих країн Африки; вирощування зернових, арахісу, бавовни, розведення кіз, худоби; експлуатація багатих родовищ урану; ремесло. Історія. У середньовіччі регіон зіткнення впливів держав Сонґай, Канеа і міст-держав Гауса; від XI ст. ісламізація; економічний розвиток завдяки розташуванню на транссахарському торговому шляху; терен суперництва Марокко і Сонґай; в XVII-XIX cт. сильна конфедерація туареґів, у XIX ст. здобута пд. фуланами; наприкінці XIX — поч. XX ст. окупований французами; від 1904 колонія Верхній Сенеґал — Н., 1911 включена до Фр. Зх. Африки; від 1958 автономна республіка в межах Фр. Спільноти, від 1960 незалежний, хоча збережено економічні й політичні впливи Франції; в 60-х дестабілізація та внутрішні сутички; 1974 військовий переворот, призупинення чинності конституції та діяльності політичних партій; 1993 вільні вибори, виграні опозицією; 1996 військовий переворот. Ніґер Ніґер. Рис. 2

II

р. у Зх. Африці; довж. 4160 км (третя після Нілу і Конґо), басейн 2,1 млн. км2; витікає як Джоліба у масиві Лома (Ґвінея), впадає у Ґвінейську зат., утворюючи дельту; гол. притока Бенуе (ліва); використовується для зрошення; судноплавна ділянками; гідровузол Каїнджі; у дельті багаті поклади нафти; гол. м.: Бамако, Тимбукту, Ніамей, Порт-Гаркурт.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніґер — (-а) ч.; мол. Негр. Словник жарґонної лексики української мови
  2. Ніґер — Ні́ґер, -ґера, -ґерові (ріка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)